ВИБІР ОПТИМАЛЬНОГО МІЖРЯДДЯ ДЛЯ ЗЕРНОВИХ КОЛОСОВИХ КУЛЬТУР

Досвідчені знавці поля стверджують, що від якісного посіву залежить до 40% успіху урожаю. Нехай ця цифра не точна і складає 30% чи 50%. Факт залишається непорушним: до сівби потрібно підходити надзвичайно кропітливо. Не обирайте легкий і простий шлях, вникайте у деталі, оскільки вони вирішують усе.
Важливою задачею ефективного зерновиробництва є посів.

Його якісний рівень визначає повноту використання потенційних ресурсів ґрунту для отримання високого врожаю – чим вище якість посіву, тим повніше використовуються інші ресурси. Головна задача посіву полягає в оптимальному розміщенні насіння – висів заданої кількості насіння на одиницю площі, рівномірне розміщення їх по площі поля, заробляння їх на певну (рівномірну) глибину. Насіння розвинеться в повноцінну рослину найкращим чином, якщо буде мати оптимальну зону живлення, в цьому випадку коріння розвивається рівномірно в усі сторони.
Тому найкраще розміщенням насінин буде в вершинах квадрата. Добитися цього в даний час неможливо, але наблизитися до такого розміщення можна тільки вибором оптимального міжряддя. Для вирішення цього питання в розпорядженні аграріїв на ринку України є сівалки з «вузьким» та «широким» міжряддям.

Всім відома «бочка Лібіха» показує, яка показує, що вирішальною є найслабша ланка – аналог українському прислів’ю «де тонко, там і рветься». Тож доки інші фактори (світло, волога, поживні речовини) дозволяють вищій урожай, необхідно прагнути покращити агротехніку.

«Вузькорядний» посів (12,5-15 см)
Відповідно до досліджень та багаторічного досвіду біологічно- обґрунтованою вважається ширина міжряддя 8-12см, а відстань між рослинами в рядку 2,5-4см, тобто допустимі співвідношення сторін прямокутника площі живлення 1:3.

При цьому співвідношенні процес первинного кущіння протікає оптимально та не відбувається помітного зниження урожайності. Критична відстань між рослинами зернових колосових культур в рядку коливається ві 1 до 1,4 см. При міжрядді 15 см та нормах 5-6 млн./га насінин середня відстань між рослинами складає 1,1-1,3см, тобто близька до критичної. А що вже говорити про ширші міжряддя? Тому одним із умов інтенсифікації вирощування зернових в країнах Європи є звуження міжряддя. Встановлено, що його зменшення на 1см в середньому забезпечує приріст врожаю зерна на

0,7-1%. Проте при використанні міжряддя 12,5 см ставляться вищі вимоги до вибору сівалок. Конструкція таких сівалок повинна зменшувати ризик забивання пожнивними залишками.
«Широкорядний» посів (17см і більше)
Вирощування зернових культур з міжряддями 17-21 см і вище в значній мірі пов’язане з використанням прямого посіву (no-till), тобто висівання насіння у покритий пожнивними рештками грунт без будь-якого попереднього обробітку.
Дана система землеробства найбільш поширена у тих країнах (Аргентина, Канада, США, Бразилія), де біологічний потенціал урожайності уже вичерпаний, а грунтово-кліматичні умови не дають змоги отримувати більше ніж 25-30 ц\га. Тому фермерам для забезпечення конкурентоздатності не залишається нічого іншого як скорочувати свої витрати. А сівалки прямого посіву конструктивно дуже важко зробити з шириною міжряддя 12,5 см, а потреба в потужності та ціна будуть «захмарними».
Вплив ширини міжряддя на конкуренцію між рослинами
Збільшення ширини міжряддя при однаковій норми висіву веде до загущення рослин в рядку, в результаті чого, рослини з самих ранніх етапів розвитку попадають в умови найжорстокішої конкуренції, мішають одна одній, не повністю використовують ті поживні речовини, що містяться в грунті , отримують менше поживних речовин і урожайність падає. Урожайність зернових визначається трьома речами: вагою зерен, кількістю зерен в колоску і кількістю плодоносних пагонів на одинцю площі. Найважливішою з них є кількість плодоносних пагонів. При широких міжряддях процес первинного кущення протікає нерівномірно як мінімум один з 3-4 пагонів розвивається не в повній мірі, що веде до зниження урожайності. Дехто намагається «гратися» (зменшувати) нормою висіву, підбираючи її під широке міжряддя. Але це настільки складно, та й додаткове збільшення ваги зерна в колосі не може в повній мірі компенсувати недостачу додаткових плодоносних пагонів. Використання «вузьких» міжрядь дозволяє збільшити конкуренцію культурних рослин з бур’янами. Рівномірне затінення дозволяє значно знизити популяцію бур’янів, їх біомасу, як результат – менша кількість необхідних засобів захисту рослин.

Вплив ширини міжряддя на використання вологи в грунті
Дуже важливе значення має рівномірне розподілення насіння по площі поля в зонах недостатнього зволоження та несприятливого грунтового живлення. В таких умовах оптимальним
співвідношенням сторін прямокутника площі живлення було б відношення 1:2. В початковий період вегетації як правило недостатньо вологи в грунті, первинна коренева система розвинута у них слабо. До моменту вторинного укорінення, який співпадає з кущенням, проходить 25-30 днів з моменту посіву. Як правило цей період супроводжується засухами. В результаті нерівномірного розміщення рослин по площі поля спостерігається локальне висушування грунту в загущених місцях за рахунок споживання вологи рослинами. Вторинна коренева система в таких умовах слаборозвинена або не розвинена взагалі. При цьому в тих місцях, де посіви розріджені, волога, яка могла б бути використана рослинами, губиться через випаровування. Отже, рівномірне розподілення рослин по площі поля сприяє швидшому затіненню поверхні поля і зниженню тим самим випаровування вологи з поля.

Вплив ширини міжряддя на використання енергії світла
Деякі дослідження вказують на те, що врожайність при використанні «вузьких» міжрядь була дещо вища, в тому числі завдячуючи кращому використанню такого природного фактору, як світло. Більша площа листової маси при «вузьких» міжряддях дозволяє більш ефективніше використовувати енергію сонця в північних широтах, а в південних широтах ця перевага дещо згладжується за рахунок довшого періоду вегетації.

Вплив ширини міжряддя на враження хворобами листової маси
Існує думка, що «широкі» міжряддя дозволяють підвищити провітрюваність посівів і зменшити вологість в листовій масі, тим самим зменшити ризик зараження рослин листовими хворобами. З іншої сторони «вузькі» міжряддя краще запобігають перенесенню вітром по полю шкідливих спор.
Оскільки, в будь-якому випадку, розвиток таких захворювань в значній мірі залежить від погодних умов, то аграріям краще сконцентруватися на таких профілактичних засобах, як правильна ротація сівозміни, здоровий посівний матеріал та правильна механізація

Отже, українські родючі чорноземи мають потенціал біологічної врожайності зернових на рівні 80-90 ц/га. Для отримання таких врожаїв нашим аграріям, наряду з використанням якісного посівного матеріалу, агрохімії, добрив, необхідно лише навчитися правильно сіяти, а не «саджати» зернові. Тобто, забезпечити оптимальну норму висіву, оптимальну площу живлення, оптимальну глибину та рівномірність залягання насіння. Проте необхідно пам’ятати, що, чим вище норма висіву і чим гірші умови мінерального живлення і умови зволоження, тим біль жорсткіші умови пред’являють рослини до вибору оптимальної площі живлення.

дата: 30.07.2011